Маршрут 1

Від Ваттового моря до Штральзунда

Подорож першим маршрутом починається з Ваттового моря (Wattenmeer) – унікального природного ландшафту площею понад 10 тисяч квадратних кілометрів. Ваттове море – це мілководдя. Щогодини воно змінює свій вигляд – залежно від фази припливу чи відпливу. Катери й човни можуть пересуватися вздовж узбережжя й поміж островів лише під час припливів, про що тут свято пам’ятають, складаючи мореплавні розклади. Німецьке дієслово «waten» означає «переходити бродом». Найцікавіший час тут – відливи, коли можна прогулятися намуленим дном. Робити це рекомендується з гідом, адже вода тут небезпечна – швидко прибуває. Трохи загаявся – і ти вже відрізаний від берега.

Наступна зупинка - Бремен, перше з п'яти ганзейських міст на нашому шляху. Ганзейськими називаються ті міста, які в часи Середньовіччя входили до потужної Ганзейської унії купців та вільних міст. Бремен нараховує півмільйона жителів і таким чином є десятим за величиною німецьким містом. 2004 року до списку Світової спадщини ЮНЕСКО включили Бременську ратушу й статую Роланда на Ринковій площі. Обидва об'єкти символізують притаманне міським громадянам прагнення до свободи. Разом зі зміцненням бюргерства впродовж століть змінюється і зовнішній вигляд ратуші. В її архітектурі можна розгледіти всі фази такого розвитку суспільства, починаючи від 15 століття. В цьому полягає особливість будівлі Бременської ратуші!

Одразу біля ратуші гостей Бремена зустрічають його найвідоміші мешканці. Точніше бронзові фігури міських музик з казки братів Грімм. Кажуть, якщо доторкнутися до копит віслюка, вам усміхнеться доля!

У ганзейському місті Гамбург 2015 року внесли до списку Світової спадщини складський та конторський квартали разом з "Чилійським будинком". Митний складський квартал Шпайхерштадт (Speicherstadt) споруджено між 1885 та 1927 роками в стилі цегляної готики. Це найбільший в світі складський комплекс, який спирається на фундамент із дубових паль. На складах зберігався такий товар, як кава, чай, прянощі, але також східні килими. Складський квартал пронизаний каналами. Прокататись на екскурсійному човні тут можна також увечері, коли весь квартал освітлено 1100 ліхтарями.

У конторському кварталі, що його розташовано поруч зі складським кварталом, гамбурзькі торговці спорудили свої офіси. Особливо вирізняється так званий "Чилійський будинок" (Chilehaus). За своєю формою ця десятиповерхова будівля нагадує ніс судна.

Далі наш маршрут пролягає від узбережжя Північного моря на Балтику – в Любек (Lübeck), що вважався столицею Ганзи, хоча такої функції устави цього торговельного союзу офіційно не передбачали. Статус пам’ятки Світової культурної спадщини старовинний центр міста отримав 1987 року. Він став першим міським історичним ансамблем у Північній Європі, комплексно занесеним до списку ЮНЕСКО. Історичний центр Любека з усіх боків оточений водою. В його силуеті виділяються сім церков. Могутні Гольштинські ворота середньовічної міської стіни вважаються не лише головною принадою самого міста, але й одним з архітектурних символів усієї Німеччини.

З Любеком тісно пов’язані імена одразу трьох лауреатів Нобелівської премії – Томаса Манна, Ґюнтера Ґрасса та Віллі Брандта. Кожному з них тут присвячено музей.

Усі чотири міста на нашому маршруті мають спільну архітектурну особливість – вони є унікальними заповідниками цегляної готики, знайомство з якою ми продовжимо у Вісмарі (Wismar). Цей стиль виник у Північній Німеччині, і тамтешні купці поширили його звідси на сусідні регіони.

Статус Світової культурної спадщини Вісмар отримав 2002 року разом з іще одним німецьким портовим містом – Штральзундом (Stralsund), розташованим приблизно за 150 кілометрів. Як було сказано у рішенні ЮНЕСКО, Штральзунд і Вісмар є оригінальними, добре збереженими прикладами середньовічних міст Ганзи і дають уявлення про їхню архітектуру в період розквіту цього торговельного союзу в XIV-XV століттях. Після розпаду Ганзи економічний розвиток Вісмара та Штральзунда зупинився, їх не перебудовували, і завдяки цьому містам вдалося зберегти своє унікальне обличчя.