Вісім запитань…

Крістін Кнебель, мистецтвознавцю

Що не можна в жодному разі проґавити, коли вперше відвідуєш Веймар?

У Веймарі розташовано багато пам’яток, занесених до списку Світової культурної спадщини. Обов’язковими для відвідин серед них є Будинок Ґете (Goethes Wohnhaus), бібліотека герцогині Анни Амалії із залом у стилі рококо (Herzogin Anna Amalia Bibliothek), Веймарська резиденція (Weimarer Stadtschloss) і парк на річці Ільм (Park an der Ilm), в якому розташовано садовий будинок Ґете (Goethes Gartenhaus) і Римський будинок (Römischen Haus), збудований у стилі раннього класицизму.

Що подобається тут понад усе?

Контрасти, які виникають завдяки поєднанню пам’яток класичного періоду в історії Веймара і модернізму. Тут можна глибоко зануритися в історію кінця XVIII – початку ХІХ століть, знайомлячись зі слідами, залишеними філософом Фрідріхом Ніцше (Friedrich Nietzsche), композитором Ференцом Лістом (Franz Liszt), архітектором Генрі ван де Велде (Henry van de Velde) і школою Баугаус. У Веймарі та на його околицях є також місця, які напряму не пов’язані з культурною спадщиною, але важливі з точки зору історичної пам’яті про злочини нацизму – концентраційний табір Бухенвальд і так званий Ґауфорум, один з пропагандистських центрів «третього рейху».

Що можете по секрету порадити відвідувачам?

Міський палац – Веймарську резиденцію (Stadtschloss). Здалеку він виглядає строго, але, якщо придивитися, стає зрозуміло: це справжня перлина, місце, що зберегло свою історичну автентичність епохи класицизму. На особливу увагу заслуговує грандіозна парадна сходова частина, названа на честь першого архітектора цього палацу Генріха Ґенца, а також бальний та інші зали для урочистостей, оформлені близько 1800 року. Фонд Веймарської класики виставляє в резиденції колекції творів - від Дюрера і Кранаха до Родена, Моне і Бекмана.

Що найбільше вразило, коли вперше тут побували?

У Будинку Ґете на площі Фрауенплан і у веймарських парках я бувала ще дитиною. Нині найбільше враження на мене справляють кімнати письменника з оригінальним інтер’єром. У його будинку на Фрауенплан досі відчувається його невидима присутність, оскільки велика частина речей письменника збереглася донині. Особливо робочий кабінет Ґете справляє на мене велике враження. Тут точно знаєш, де що на якому місці стояло і які документи в якій шухляді зберігались. Поруч - особиста бібліотека Ґете. Таким чином отримуєш враження від атмосфери, в якій він працював.

У яку пору року найкраще знайомитися з цим місцем?

Весна, літо і рання осінь. Веймар оточений таким собі зеленим поясом. Він складається з парку біля річки Ільм та ландшафтів довкола палаців Тіфурт (Tiefurt) і Бельведер (Belveder). Також варто згадати затишні та тихі сади біля обох будинків Ґете. У Веймарі є де відпочити на природі – під кронами старих дерев, в альтанках, біля фонтанів. У зими також є свої переваги. Туристів у цей час менше, це дозволяє знайомитися з музеями в більш спокійній обстановці.

Що ще варто тут побачити?

Дуже рекомендую музей Баугауза (Bauhaus-Museum) на Театральній площі (Theaterplatz). Він невеликий, але дозволяє скласти уявлення про історію цієї архітектурної школи. Особливо цікаві меблі та інші предмети, дизайн яких розробили викладачі та студенти.

Знайомство зі Світовою спадщиною пробуджує апетит. Які страви регіональної кухні можете порекомендувати?

«Оригінальні» тюринзькі делікатеси можна скуштувати всюди в Німеччині, але лише в нас тюринзькі смажені ковбаски (Thüringer Bratwurst) по-справжньому смачні. Те саме можна сказати про м’ясні страви з тюринзькими картопляними галушками – кнелями. У Веймарі безліч кафе, де влітку можна приємно просидіти на вулиці та насолодитися атмосферою міста.

Яку з пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО Ви самі хотіли б відвідати?

Складно визначитися… Гадаю, що в недалекому майбутньому точно вирушу до Італії, аби відвідати етруські некрополі в провінції Лаціо (Latium) та поблизу Рима. Також дуже хотілося б побувати в Тарквінії (Tarquinia). Але й античний Геркуланум (Herculaneum) на березі Неаполітанської затоки є в моїх планах. Зрештою як і багато іншого…

Крістін Кнебель

знає Веймар з дитинства.

У місті класики та Баухаса вона виросла та провела тут більшу частину свого професійного життя. У розташованій неподалік Єні вивчала історію мистецтва та теологію. Починаючи від 2009 року, працює референтом генерального директора музеїв Фонду Веймарської класики (Klassik Stiftung Weimar).