Вісім запитань…

Торстену Родіку, керівникові дирекції культурно-історичних музеїв Любека

Що не можна в жодному разі проґавити, коли вперше відвідуєш Любек?

Благодійний шпиталь Святого Духа (Heiligen-Geist-Hospital), церкву Святої Марії (Marienkirche) і художній музей у колишньому монастирі Святої Анни (Kunsthalle Sankt Annen).

Що подобається тут понад усе?

Красива і компактна історична частина міста з чудесними вуличками та крамничками.

Що можете по секрету порадити відвідувачам?

Так званий Куточок художника (Malerwinkel) – невеликий парк біля набережної, з якого видно мальовничі старі будиночки з довгими вузькими внутрішніми двориками.

Що найбільше вразило, коли вперше тут побували?

Насамперед міський силует із дзвіницями семи цегляних церков.

У яку пору року найкраще знайомитися з цим місцем?

У принципі в будь-яку. Весною, наприклад, вражає контраст між блакитним небом, зеленими церковними дахами та червоними цегляними фасадами. Улітку вабить Балтійське море. Восени – м’яке світло, в яке занурюється місто. Узимку – різдвяні ринки та прикрашені до свята будиночки та вулиці.

Що ще варто тут побачити?

«Найпрекраснішу дочку» Любека – найбільший у Європі паромний порт Травемюнде (Travemünde).

Знайомство зі Світовою спадщиною пробуджує апетит. Які страви регіональної кухні можете порекомендувати?

Звісно ж, традиційні солодощі з марципана, які виготовляють в Любеку, а також Lübecker Rotspon – червоне вино, яке завозять із Франції, потім його тут на місці розливають у пляшки та витримують. Це справді дуже смачно!

Яку з пам’яток Світової спадщини ЮНЕСКО Ви самі хотіли б відвідати?

Храмовий комплекс Ангкор-Ват у Камбоджі.

Торстен Родік

народився в Бремені. До того, як переїхав до Любека, працював мистецтвознавцем в Емдені та Оснабрюку.

З 2000 року керує музеями Любека, в тому числі музеєм у приміщенні знаменитих Гольштинських воріт – головному символі цього міста.